Орфографічний словник української мови. 2005.
наголовач — а, ч. 1) Круговий ремінь вуздечки, що йде від вудил поза вуха. 2) діал. Наголовок (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
наголовач — Наголовач: (капелюха) тут: ободок капелюха [16] уздечка [22] … Толковый украинский словарь